Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

добра душа

  • 1 soul

    1. n
    1) душа; серце

    with all my soul — від усієї душі, від щирого серця

    I wonder how he keeps soul and body — дивуюся, на чому його душа тримається

    2) рел. дух, душа
    3) суть; невід'ємна властивість; основа
    4) центральна постать; натхненник
    5) людина, особа

    be a good soul and help me — будьте ласкаві, допоможіть мені

    a kindly soul — добра душа, добряк

    6) нахил, потяг

    he has a soul for music — він любить музику, він має нахил до музики

    upon my soul! — клянусь!, слово честі!, їй-богу!

    2. v розм., церк.
    збирати гроші напередодні дня померлих (тж to go a-souling)
    * * *
    I n
    1) душа, серце; peл. душа, дух
    2) сутність, невід'ємна властивість, основа; символ, уособлення; центральна фігура, натхненник
    4) схильність, тяжіння
    5) душа, задушевність (у виконанні музики, негритянської); соул ( стиль блюзу)
    6) cл. дух негритянського народу; самосвідомість ( американських) негрів
    7) соул, негритянська музика ( soul music)
    II a; сл.
    негритянський, чорний

    soul music — соул, негритянська музика; належний неграм

    English-Ukrainian dictionary > soul

  • 2 creature

    n
    1) творення, творіння
    2) створіння, жива істота; людина
    3) тварина; амер. свійська тварина
    4) креатура, ставленик; сліпий виконавець; знаряддя (в чиїхось руках)
    5) (the C.) жарт. спиртні напої (особл. віскі)
    * * *
    n
    1) створіння, творіння, жива істота
    2) людина, створіння ( з епітетом)
    4) тварина; aмep. свійська тварина
    5) креатура, ставленик; сліпий виконавець, знаряддя в ( чиїх-небудь) руках
    6) ( the creature) спиртні напої, віскі

    English-Ukrainian dictionary > creature

  • 3 пожелать

    1) (захотеть) забажати, зах(о)тіти, зажадати, запрагнути, забагнути и забагти чого; (из'явить сознательное желание) побажати, пожадати, схотіти и похотіти, поохотитися, завволіти. [Богу рівним бути забажав (Франко). Побажай чого, так і станеться (Номис). Хто його зна, чи похотять люди (Каменец.)]. Всё, чего душа -лает - все, чого душа забажа (захоче, зажада, запрагне). Если -лаете (если вам будет угодно) - як схочете, як завволите. [Як завволите, сестро Меланіє, - одказала Катря (М. Вовч.)]. Не -лай себе добра ближнего твоего - не пожадай собі добра (від) ближнього твого. Срв. Желать 1;
    2) побажати, пожадати кому чого. [Думала, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло і ворогові своєму не пожадала-б (Мирн.)]. -лать доброго дня - на добридень поклонитися, на добридень и добридень дати, віддати кому, на добридень сказати кому. -лать спокойной ночи - на добраніч дати (сказати) кому. См. Желать 2.
    * * *
    побажа́ти; ( захотеть) захоті́ти, схоті́ти, забажа́ти, пожада́ти, зажада́ти, забагну́ти, заба́гти, запра́гнути

    Русско-украинский словарь > пожелать

  • 4 Тома Аквінський

    Тома Аквінський (Аквінат) (бл. 1225 (27), побл. Неаполя - 1274) - середньовічний філософ, теолог, систематизатор схоластики на основі християнського аристотелізму, монах-домініканець (од 1244 р.), у 1567 р. визнаний "п'ятим учителем церкви". Сформулював п'ять доказів існування Бога. Поперше, Бог - це непорушний рушій, бо, згідно з аргументомАристотеля, рух передбачає непорушного першорушія; подруге, ланцюг причин та наслідків не може йти у нескінченність, отже, необхідно припустити існування першої причини - Бога; по-третє, мусить існувати остаточне джерело будь-якої необхідності, бо випадкове припускає існування необхідного; по-четверте, всі предмети розрізнюються якісно і за мірою досконалості, тому повинно існувати щось, що б було найвищою мірою реальності та досконалості; по-п'яте, ми бачимо, що навіть неживі речі служать певній меті, і ту мету має визначати якась істота, що існує поза тими речами, бо тільки живе може мати внутрішню мету. Все кінечне створене з нічого, причому Бог вибрав кращий з можливих світів. Душа людини як інтелектуальна субстанція нематеріальна і незнищенна; ангели не мають тіл, а в людині душа поєднана з тілом. Душа - форма тіла, згідно з Аристотелем. Т. А. повторює не тільки визначення Аристотеля (душа є ентелехією), а й поділ функцій душі, одначе при цьому розумові приписуються всі душевні функції - пізнавальна, рослинна та відчуваюча. Вся душа цілком присутня в кожній частині тіла Д. уші тварин, на відміну від людських, не безсмертні. В тлумаченні процесу пізнання Т.А. прямує за Аристотелем, відмовившись від уявлення про природжене знання; в етиці він також прямує за Аристотелем, зокрема, у визначенні та розподілі доброчесностей. До чотирьох кардинальних доброчесностей древніх додає три теологічні: віру, надію та любов. Зло ненавмисне не є сутністю, його породжує причина випадкова й сама по собі добра. Божественне Провидіння не виключає зла, випадковості, свободи волі, таланту або удачі. Свободу волі Т. А. розуміє у сенсі психологічного детермінізму. Вибір залежить від нас, проте в добрі ми не вільні, бо потребуємо благодаті. Оригінальність Т. А. полягає в пристосуванні Аристотеля, майже не змінюючи його, до християнської догми. В той час Т. А. вважали сміливим новатором; навіть після смерті чимало його тверджень було засуджено Паризьким та Оксфордським ун-тами. В історію філософії Т. А. увійшов як видатний систематизатор.
    [br]
    Осн. тв.: "Про буття і сутність" (1242 - 1243); "Про істину" (1256 - 1259); "Сума проти поган" (1260); "Про Божественні імена" (1261); "Сума теології" (1265 - 1272); "Про вічність світу" (1270).

    Філософський енциклопедичний словник > Тома Аквінський

  • 5 недостаток

    1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);
    2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];
    3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;
    4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].
    * * *
    1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ності

    за \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак

    нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́

    2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча

    \недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів

    3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у

    \недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру

    Русско-украинский словарь > недостаток

  • 6 отражаться

    отразиться
    1) відбиватися, бути відбитим, відпиратися, бути відпертим. Удар -жается ударом - удар відбивається ударом;
    2) відбиватися, відбитися, відкидатися, відкинутися, віддавати(ся), віддати(ся), відсвічуватися, відсвітити(ся), (о звуке) відгукуватися, відгукнутися, [Все те відкидалося, відбивалося в тихій воді (Н.-Лев.). В прозорій воді відбиваються золоті верхи (Н.-Лев.)]. -жаться эхом от чего-л. - відбиватися луною від чого, битися луною в що, відгукуватися (віддаватися) луною від чого;
    3) (находить выражение, оставлять след) відбиватися, відбитися, відзначатися, відзначитися на чому и в чому, (изображаться) малюватися, змалюватися, відмалюватися. [Ні в чім так не відзначалась душа, як у пісні (Куліш)]. Смущение -жалось у него на лице - збентеження відбивалось йому на обличчі (Грінч.). На его бледном лице -зилась мука - на його блідому виду відбилася (відзначилася, змалювалася) мука;
    4) (иметь последствия для кого) відбиватися, відбитися, позначатися, позначитися на кому, на чому; сов. окошитися, покошитися на кому, на чому. Репрессии против украинства в России тяжело -зились на украинской литературе - репресії проти українства в Росії тяжко відбилися (позначилися) на українській літературі.
    * * *
    несов.; сов. - отраз`иться
    1) (давать свое изображение на поверхности, воспроизводиться в образах, понятиях) відбива́тися, відби́тися, віддзерка́люватися, віддзерка́литися; відкида́тися, відки́нутися; несов. відсві́чуватися; ( отдаваться - о звуке) віддава́тися, відда́тися
    2) (перен. проявляться, обнаруживаться) відбива́тися, відби́тися; ( отображаться) відобража́тися и відобра́жуватися, відобрази́тися
    3) (оказывать влияние, воздействие) відбива́тися, відби́тися, ( сказываться) познача́тися, позначи́тися и позна́читися; несов. окоши́тися
    4) строит. (несов.) відбива́тися, відбива́тися, запере́чуватися, спросто́вуватися; відбива́тися, відкида́тися, відбива́тися, відобража́тися, відобра́жуватися, віддзерка́люватися

    Русско-украинский словарь > отражаться

  • 7 пользоваться

    воспользоваться чем
    1) користуватися, скористуватися и покористуватися з чого и чим, (реже) користувати, скористувати и користати, скористати з чого, (гал.) хіснуватися, похіснуватися чим; (использовать) використовувати, використувати що, пожиткувати и спожитковувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити що, заживати, зажити, уживати, ужити чого и що, живитися чим. Срв. Воспользоваться, Попользоваться. [Користуватися з усіх здобутків людського розуму й культури (Єфр.). Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає, та не дав йому бог розуму хіснуватись тим (Еккл.). Скупий складає, а щедрий поживає (Номис). На світі так скупий живе: і сам не пожива, і людям не дає (Боров.). З чужої праці живитися (Єфр.)]. -ться своими правами - користуватися з своїх прав (и своїми правами), використовувати свої права. Эта земля ему не принадлежит, он только владеет и -зуется ею - ця земля йому не належить, він тільки посідає (орудує) і користується з неї. Он -зуется моей лошадью - він користується моїм конем, моєю конякою. -ться силою ветра, воды - використовувати силу вітра, води, послугуватися (орудувати) силою вітра, води, (употреблять) уживати сили вітра, води на що и для чого. -ться временем, случаем - використовувати (використати) час, нагоду, скористати з часу, з нагоди. -ся слабостью противника - користуватися з слабости ворога, використовувати слабість ворога. -ться жизнью - уживати (запобігати) світа, життя споживати. [Уживай (запобігай) світа, поки служать літа (Номис)]. -ться всеми благами - заживати всякого добра. [У дні щасливі заживай добра (Еккл.)]. -ться наслаждениями - заживати втіх (розкошів). -ться свободой - вільности вживати, заживати. [У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас (Куліш). Волю ся в річці напити, але вольности зажити (Гол.)]. -ться нечестными способами борьбы - нечесних засобів боротьби вживати. Он умеет -ться другими для своих целей - він уміє загрібати жар чужими руками. -ться чьим-л. расположением, чьими милостями - тішитися чиєю прихильністю, чиєю ласкою. -ться славою, популярностью, симпатией - тішитися славою, популярністю, симпатією. [Але не на белетристичному полі судилось йому зажити тієї величезної популярности, якою тішиться ім'я його серед українського й не українського громадянства (Єфр.)]. -ться славой, репутацией, реноме кого - мати славу кого, як хто. [Він має славу доброго шевця, як добрий швець (= сапожник)]. -ться дурной репутацией - недобру славу мати, у неславі бути. Он -зуется большой известностью - він дуже (велико) відомий;
    2) куруватися, лікуватися, лічитися (срв. Выпользоваться); уживати, заживати чого. У кого вы -зуетесь? - у кого ви куруєтесь (лікуєтесь)? Он -зуется от ревматизма - він лікується (курується) від ревматизму. Он -зуется минеральными водами - він заживає (вживає) мінеральних вод.
    * * *
    1) (кем-чем) користува́тися, користа́тися (ким-чим, з чого); диал. користа́ти (з чого, що); послуго́вуватися (чим); ( использовать) використо́вувати (кого-що); (употреблять, потреблять) ужива́ти, спожива́ти, пожиткува́ти (що)
    2) (чем - обладать, иметь) ма́ти (що)
    3) ( лечиться) лікува́тися

    Русско-украинский словарь > пользоваться

  • 8 жажда

    1) (физиол.: ощущение, позыв к питью) спрага (ув. спрагнота), жажда, жага, жадоба, (ум. жадібка), жада, смага. [А спрагу я гасив з потоків (Грінч.). Дерево в'яне від [з] жаги. Його пекла смага]. Томиться -ждой - на спрагу знемагати. -жда томит - спрага знемагає кого (сов. знемогла). Истомлённый -ждой - спраглий, спрагою знеможений. [Жадібно впиває в себе спрагла душа життя природи (Єфр.)]. Истомиться, околеть от -жды - посмагнути. [Од спеки, духоти - розор, посмагли жаби у болоті (Біл.-Нос.)]. Утолить -жду - вгамувати (наситити) спрагу, жадобу, заспокоїти смагу;
    2) (нравств.: сильн. желание, страстн. стремление) жадоба чого, до чого, спрага до чого, жага чого, жадання чого, прагнення до чого, охочість до чого. [Жадоба життя. Жадоба (жага) помсти. Жадоба панування (жажда власти, господства). Будили жадобу нищити, ламати, бити. Спрага до життя. Жадання правди, жадання загального добра (Єфр.)];
    3) (алчность) см. Жадность 2.
    * * *
    1) спра́га, жага́, згага

    утоли́ть \жажда ду — загаси́ти (утамува́ти) спра́гу (жагу́, зга́гу)

    2) (перен.: страстное желание) жадо́ба, жада́ння, жага́, спра́га; ( стремление) пра́гнення

    \жажда да де́нег — жадо́ба [до] гро́шей

    Русско-украинский словарь > жажда

  • 9 a good name is better than riches

    syn: honesty is the best policy
    добра слава краще від багатства добре ім'я – найкраще багатство ≅ хоч чоловік убогий, та слово чисте хоч у мене шуба овеча, та душа чиста цнота ліпше золота багатство і слава не загоять ушкодженого сумління ліпше цнота в болоті як нецнота в золоті virtue is its own reward honesty is the best policy

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > a good name is better than riches

  • 10 Августин, Аврелій

    Августин, Аврелій (354, Тагаста - 430) - християнський теолог, філософ, представник західної патристики. А. систематизував християнське віровчення, використовуючи принципи неоплатонізму. Філософська позиція А. теоцентрична, проблема Бога є засадничою щодо усіх інших проблем. Природно-людський світ створений Богом, залежить від його всемогутньої волі. Протиставлення Бога і природи конкретизується А. у проблему вічності і часу: вічність є атрибутом Бога, а час - його творінням. Час осмислюється через минуле, теперішнє і майбутнє, де минуле і майбутнє осягаються через теперішнє. Людина, перебуваючи у плинному світі і сама змінюючись, має постійно пам'ятати про вічність і прагнути до неї. Душа людини визначається А. як нематеріальна, розумна, безсмертна сутність, що має початок, але не може мати кінця. Основні функції душі: мислення, пам'ять, надія, воля, управління тілом. Визначальною є воля, тому і віра повинна домінувати над розумом. А. висунув гасло: "Віруй, щоб розуміти!". Для обґрунтування пріоритету віри він розрізняє знання та мудрість. Знання навчає користуватися речами, мудрість орієнтує на вічність, духовні об'єкти, осягнення добра і зла. Людина повинна підкоряти знання мудрості, бо вищою її метою є спасіння душі, служіння добру. Важливим досягненням А. було створення філософії історії, осмислення з християнської точки зору єдності людської історії. Історія розглядається як боротьба "двох Градів": "Граду Божого" - церкви та Божих обранців і "Граду земного" - світської держави, яку А. називає "організацією розбійників". Розуміючи людину як "внутрішню людину", як життя її душі, А. намагається осмислити її через історичність, "часовість". Історичність та психологізм в розумінні людини, динамізму її становлення і розвитку були значними нововведеннями А., порівняно з Античністю. Для Середньовіччя А. був незаперечним авторитетом в питаннях теології та філософії

    Філософський енциклопедичний словник > Августин, Аврелій

  • 11 Плотин

    Плотин (204/205, Лікополь, Єгипет - 270) - грецьк. філософ III ст., засновник неоплатонізму. Був учнем Аммонія в Александрії, викладав у Римі філософію, яка знайшла відображення у 54 трактатах "Еннеад", зредагованих й упорядкованих його учнем Порфирієм. Розвинув уявлення про надсуще Єдине, що є витоком і метою всього сущого. Згідно з вченням П. про три іпостасі, Космос постає як ієрархійне втілення Першоєдиного, Ума і Світової душі і є виявом довершеної краси в Чуттєвому внаслідок підкорення матерії ейдосу та Уму. За П., Ум і Світова душа - здійснення єдиного у вічності, Космос - у часі. Універсум П. є статичним, оскільки нижчі ступені вічно народжуються від вищих, і це залишається незмінним. Космосу притаманний кругообіг, в якому чергуються виникнення і загибель. Зло у світі є вічним і неминучим, як вічними і неминучими є війни і вбивства серед людей. Але це не означає, що Бог не турбується про світ і людей, оскільки зло тільки підкреслює силу добра і турботу Бога про світ.

    Філософський енциклопедичний словник > Плотин

См. также в других словарях:

  • душа — сущ., ж., ??? Морфология: (нет) чего? души, чему? душе, (вижу) что? душу, чем? душой, о чём? о душе; мн. что? души, (нет) чего? душ, чему? душам и душам, (вижу) что? души, чем? душами, о чём? о душах 1. Душой человека по религиозным… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Душа праведника —         Жил некогда справедливый царь Випашита (1), но для смерти нет разницы между добрыми и злыми Всеядная, прибирает она всех Пришел час и для Випашита, и в царскую опочивальню без зова вступил посланец Ямы Его темное непреклонное лицо… …   Энциклопедия мифологии

  • ДУША — [греч. ψυχή], вместе с телом образует состав человека (см. статьи Дихотомизм, Антропология), будучи при этом самостоятельным началом; Д. человека заключает образ Божий (по мнению одних отцов Церкви; по мнению других образ Божий заключен во всем… …   Православная энциклопедия

  • ДУХ и ДУША — религиозно философские понятия, означающие невещественные начала, в отличие от материального Человек сравнительно легко познает материальную оболочку сотворенной природы, но у него нет легкого внешнего доступа к сущностям духа и души, что нередко …   Современный философский словарь

  • ДРЕВО ПОЗНАНИЯ ДОБРА И ЗЛА — [евр. , ], одно из деревьев в Эдемском саду, упомянутых в библейском рассказе о грехопадении (Быт 2 3) (см. Грех первородный). Это дерево выд …   Православная энциклопедия

  • Древо познания добра и зла — Древо познанія добра и зла. Ср. Ахъ, душа моя, послѣднее время мнѣ стало тяжело жить. Я вижу, что сталъ понимать слишкомъ много. А не годится человѣку вкушать отъ древа познанія добра и зла... Гр. Л. Н. Толстой. Война и Миръ. 3, 2, 25. Ср. Отъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • древо познания добра и зла — Ср. Ах, душа моя, последнее время мне стало тяжело жить. Я вижу, что стал понимать слишком много. А не годится человеку вкушать от древа познания добра и зла... Гр. Л.Н. Толстой. Война и мир. 3, 2, 25. Ср. От всякого дерева в саду ты будешь есть; …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • загадочная русская душа — вероятный источник этого выражения – статья Н. Бердяева “Душа России” (1915) с такими ее оборотами, как “тайна <...> русской души”, “загадочная антиномичность”, “загадочная противоречивость России” и т. д. За три десятилетия до Бердяева… …   Справочник по фразеологии

  • благоготовъ — (2*) пр. 1.Благолепный: елико ли изобилнѣ ѡ(т)пущашесѩ в дебри на въторую трапезу. сокачи˫а худы вечерѩ бл҃гоготова. (εὐπρεπές) ГБ XIV, 144б. 2. Доступный, открытый для добра: [душа] всѩ свѣтовидна. всѩ ра(д)ющи(с). любовна сущи. бл҃гоготова.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • добрий — I 1) (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйности; який виражає доброту), добросерд(н)ий, добросердечний, душевний, добродушний, сердечний, м якосердий, добренький, добрячий; лагідний, м який, славний, задушевний; милостивий,… …   Словник синонімів української мови

  • ЗЛО — [греч. ἡ κακία, τὸ κακόν, πονηρός, τὸ αἰσχρόν, τὸ φαῦλον; лат. malum], характеристика падшего мира, связанная со способностью разумных существ, одаренных свободой воли, уклоняться от Бога; онтологическая и моральная категория, противоположность… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»